К’янті – це назва, яку ми дуже часто зустрічаємо на полицях винних магазинів. Коли нам важко розібратись у винній карті, ми обираємо саме цю позицію вина, адже вона нам така знайома. Сьогодні ми спробуємо розібратись з цією назвою та зрозуміти чому ціни на ці вина можуть дуже відрізнятись.
К’янті – це традиційне та одне з найбільш відомих червоних вин Італії, його виробляють в регіоні Тоскана(на території між Флоренцією та Сієною)
Перші згадки про К’янті датуються ще 1398р., в старинних літописах того часу вказано, що тоді його виготовляли на території чотирьох сіл: Гайоле, Радда, Кастеліна та Граве. Зараз територія цих земель має назву К’янті Класіко, вона вважається історичною зоною виробництва і навіть отримала окремий статус DOCG.
К’янті було першим вином у Європі, яке отримало монополію на виробництво. Такий сертифікат Тоскані видав у 1716 герцог Косимо ІІІ Медичи. Коли в Італії з’яявилась класифікація DOC у 1963 році, її отримала зона К’янті, яка на той момент через популярність вина була значно розширена і у її склад включили дуже багато менш престижних територій. Через це розширення стиль самого вина К’янті став дуже розмитий, а репутація на міжнародному ринку підірвалась. Найвищий статус DOCG К’янті отримало у 1984 році, а у 1996 цей статус був наданий історичній зоні К’янті Класіко, таким чином було виділено особливий стиль та статус цієї зони.
Гадаю, вам часто доводилось чути про так звану “Формулу К’янті”. Цю формулу придумав та закріпив на законодавчому рівні в другій половині 19ст. барон Рікасолі, який був міністром Тоскани та досить великим виробником К’янті. За цією формулою К’янті повинно було виготовлятись на 70% з Санджовезе, 15% Канайоло, а решту 15% складали білі сорти Мальвазія та Требьяно. Ця формула зашкодила статусу та смаку вин, які стали дуже легкими та водянистими, що спричинило обвал у продажах самого вина. На захист К’янті почали виступати найкращі виробники регіону, які почали боротись за те, щоб забрати білі сорти з купажу та добивались можливості робити К’янті тільки з Санжовезе. З 1999 року К’янті дозволено виготовляти з сорту Санджовезе з додаванням не більше 20% інших червоних сортів, в тому числі і Європейських (що цікаво, до цього моменту вина, які вироблялись на 100% з Санджовезе випускались під категорією IJT).
Санджовезе є основним сортом для виробництва К’янті та являється візитною карткою Тоскани. В перекладі Санджовезе означає кров Юпітера, що підкреслює важливість цього сорту. Він дає вину ароматику фіалки та вишні. У смаку вина на основі Санджовезе будуть мати легкі таніни та невелику фруктову кислинку, а колір буде мати гранатовий відтінок. Часто в купаж до Санджовезе додають місцеві сорти Канайоло та Мамоло, або навіть міжнародні Каберне Совіньйон та Мерло, які чудово його доповнюють.
На пляшках К’янті можна зустріти символ чорного півня в червоному колі, це офіційна емблема консорціуму виробників К’янті Класіко (тобто, тільки вина К’янті Класіко DOCG мають право носити цю емблему). Вона має дуже цікаву історію. У середньовіччі між містами Флоренція та Сієна велись постійні війни та суперечки за територію. Одного разу, місцеві мудреці вирішили покласти цьому край і сказали, щоб з кожного міста на сході сонці при першому співу півня виїхали вершники і місце, де вони зустрінуться буде кордоном між містами. Жителі Сієни взяли білого півня, та гарно доглядали за ним, а от жителі Флоренції обрали чорно півня та морили його голодом. Коли настав потрібний день, чорний півень від голоду заспівав з самого ранку, а білий ,відгодований, добре спав та заспівав набагато пізніше. В результаті вершники зустрілись біль самої Сієни, де і пролягла межа території. З цього часу чорний півень красується на емблемі консорціуму К’янті Класіко, що об’єднує більше 70% виробників зони.
Варто також знати, що К’янті – це лише загальна назва вина, а самих його видів є декілька.
Chianti – найпростіше і недороге вино цієї категорії. Зазвичай, воно тільки на 75-80% складається з Санджовезе, ягоди якого можна вирощувати на всій величезній зоні К’янті.
Chianti Superiore – це вино з більш високими вимогами до виробництва – воно повинно витримуватися не менше 9 місяців, причому відлік ведеться з 1 січня, після збору врожаю, так що купити молоде Superiore можна тільки ближче до зими. Ціна на це вино уже буде трішки вищою.
Chianti Classico – це вино, виготовлене на історичній зоні К’янті – тій самій ділянці землі між Сієною і Флоренцією. Це досить велика територія площею в 70 тисяч гектарів, в середині якої є свої субзони, тому характеристики К’янті Класіко дуже залежать від місцевості.
Chianti Classico Riserva – це К’янті,яке витримується не менше 24 місяців, має міцність від 12.5%. Воно повинно вироблятись на 80% з Санджовезе, хоча дуже часто вина цієї категорії виробляються на 100% з Санджовезе.
Chianti Classico Gran Selezione – це нова класифікація К’янті,яка була введена в 2014році. За нею К’янті повинно витримуватись не менше 30 місяців, та мати міцність від 12.5%, також вина повинні виготовлятись мінімум на 80% з Санжовезе.
Сама виноробна зона К’янті виглядає ось так, на цій карті зображено всі субзони регіону.
На закінчення, хочеться також розповісти про традиційну форму пляшки К’янті, вона має назву «фіаско”. Це невелика пузата пляшка, яку обмотували соломою, щоб зробити її більш міцною, адже скло в ті часи було крихким. Зараз теж можна зустріти вина у таких пляшках, але швидше за все саме вино буде дуже просте та базове. Пляшка в цьому варіанті грає роль додаткового маркетингу, тому купуючи таке вино не надійтесь на щось надзвичайне.
Читайте також – БЛОГ ПРО ВИНО. ШАТОНЬОФ-ДЮ-ПАП
Мені буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. Також приєднуйтесь до мене на Facebook
P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті першими, тоді підписуйтеся на блог !
