Вино навколо Верони робили ще з римських часів і зона Вальполічелла, що знаходиться на півночі від Верони завжди знаходилась в центрі всіх подій. Назва регіону виникла від слів ”val polis cellae” , що в перекладі означає «долина багатьох погребів» , цей факт ще раз підкреслює, що виноробство тут завжди розквітало.

Вина з регіону Вальполічелла одні з найгастрономічніших, адже базова Вальполічелла має прекрасну кислотність та фруктовість, що стане прекрасним доповнення до багатьох страв. Багато хто звик вважати, що через свою гастрономічність вони створені щоб ними запивати їжу, проте далеко не всі вина Вальполічелла такі. В перше чергу треба згадати про Вальполічелла Classico – це історична зона, де вина робились з споконвіків. Її перевагою є те, що вся територія складається з невеликих пагорбів, на яких ягоди отримують більше сонця.

Ця зона складається з комун Сант-Амброджо, Фу-Мане, Сан-Пьетро, Марано, Неграр. Мені пощастило побувати в цьому регіоні і можу вас запевнити, що всі ці комуни мають свій унікальний теруар, вони мають різну експозицію, різні грунти, різну відстань від озера Гарда(найбільшого озера Італії) і вина в результаті виходять різні, з різною кислотністю та структурою.

Також варто пам’ятати, що ця зона є батьківщиною таких вин як Amarone (Амароне) та Recioto (Речьото). Над цими винами літає багато легенд, але сьогодні я постараюсь «розставити всі крапки над і».

Незважаючи на те, що тепер більшої популярності має Амароне, почалось все з Речьото.

Колись у давнину знать та вельможі любили та цінували солодкий сак у вині і Речьото було їх улюбленим вином і пили вони тільки його, сухі вина в ті часи пили прості селяни. До речі,  назва  Recioto походить від слова orechcio, що на місцевому діалекті означає «вухо». Не дивуйтесь, адже цьому є пояснення, саме так в ті часи називали верхню частину виноградного грона, а люди тоді були на стільки багаті, що могли дозволити собі використовувати тільки цю частину грона, все решту віддавалось селянам, так як вважалось, що в нижній частині ягоди отримують менше сонця. Що до виникнення Амароне, то теж існує хороша історія: колись винороби не знали всіх тонкощів бродіння і коли під час настання зими дріжджі засинали, ферментація зупинялась і вони отримували Речьото. Але одного разу ферментація пройшла до кінця, дріжджі з’їли весь цукор і вино стало сухим, винороб скуштувавши його  і вигукнув:  «Amaro», що в перекладі означає «гіркий» (на той момент вино йому здалось таким, адже очікував він скуштувати солодкого вина). Тепер ж Амароне є безперечно найкращим вином цього регіону, а також одним з кращих вин Італії.

 

Крім цих видатних вин з Вальполічелли є ще одне цікаве вино, точніше метод, який має назву Ripaso (Ріпасо). Як на мене ці вина мають просто прекрасне співвідношення ціна- якість. Метод теж є історичним і виник в той самий період, що й Річьото.

Польягає він у наступному: після виробництва Амароне чи Речьото залишається виноградний жмих, у якому ще є багато поживних елементів, цукор та навіть живі дріжджі. Цей жмих додають у молоду та готову Вальполічеллу і запускають повторне бродіння. Для чого це роблять? Тут все просто, для того, щоб підняти рівень алкоголю і зробити вино більш тільнішим, а також щоб додати вину додаткових нюансів в ароматі і смаку.

 

Тепер коли ми розібрались з стилями вина, давайте поговоримо про те, що робить ці вина унікальними.

По-перше – це унікальні автохтонні (місцеві) сорти винограду Корвіна, Корвіноне, Рондінелла та Молінара. Кожен з них відповідає за свою роль у купажі.

Корвіна – це найголовніший сорт у регіоні і він відповідає за таніни та колір у вині.

Корвіноне – це клон Корвіни, який має ще більше танінів, але який є дуже чутливий до теруару, з ним потрібно бути обережним, але на високих пагорбах і в хороших руках він дає прекрасні результати.

Рондінела – це сорт, який рано дозріває і відповідає за структуру вина.

 

Плюсом Молінари є те, що вона дуже гарно підв’ялюється.

Відвідавши цей регіон, я дізнався також про такі сорти як Оселетта, Форселіна, Диндарелла, які в певний час були на межі зникнення, але на щастя були врятовані.

 

До речі, лоза у Вальполічеллі формується по особливій системі, яка має назву Пергола.

Лоза взагалі тут є значно вищою ніж в інших регіонах, а рукава лози формують не вздовж рядів, а в поперек. Пояснити це просто, висота потрібна для того, щоб ранкові тумани, яких багато, не дістались ягід, які в результаті почнуть гнити. А специфічне формування забезпечує ягодам захист від палючого сонця та створює тінь, яка захищає землю від пересихання.

Другим важливим елементом є спосіб зав’ялювання, який має назву Апасіменто (з ним ми уже стикались у статті про Він Санто). Цей спосіб полягає у тому, що виноград висушують протягом досить довгого часу (від 100 до 120днів), протягом якого виноград втрачає в об’ємі близько 40-50%. В результаті ягода позбувається зайвої вологи, і концентрує в собі цукор.

Колись це робили на горищах, викладаючи ягоди на солом’яних матах або навіть підвішували на нитках.

Це робилось щоб ягода не запріла та не почала гнити. Але сучасні технології  проникають скрізь і тепер цей процес відбувається у спеціальних приміщеннях, в яких контролюється температура та вологість, а солом’яні мати замінили на стерильні пластикові ящики.

Але навіть вони мають величезні вікна, які за хорошої погоди відкривають, щоб запустити свіже повітря. Нам пояснювали, що свіже повітря необхідне і що так ягода краще підв’ялюється .

І останнім фактором являється витримка. Класично вина з регіону Вальполічелла витримують у великих дубових діжках об’ємом кілька тисяч літрів, які мають назву Боті. Але за останні десятиліття, як і у всіх регіонах Італії, з’явилося багато реформаторів і модерністів, які почали витримувати свої вина в класичних французьких баріках.

Результат, який вони отримували одразу оцінили і тепер витримку в баріках використовують усі. Регулюється витримка тільки для Амароне, яка мінімально повинно провести у діжці 2 роки, а категорія Резерва – 4 роки.

 

Хочеться також сказати, що у регіоні Вальполічелла винороби багато експериментують, в результаті чого ми можемо натрапити на багато цікавих вин. Наприклад, на вина, які зроблені на 100% з Корвіни, які відкривають всю красу цього сорту, або на вино Вальполічелла , під час ферментації якого використали частину підв’ялених ягід, такі вина часто називають Бейбі Амароне.  Тому на завершення я теж закликаю вас експериментувати і шукати для себе вина, які відкриватимуть для вас нові горизонти.

Читайте також – БЛОГ ПРО ВИНО. ВІН САНТО

---

Мені буде цікаво почути Ваші думки в коментарі. Також приєднуйтесь до мене на Facebook

P.S.: Хочете отримувати нові цікаві статті першими, тоді підписуйтеся на блог !